Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що рішення про те, яких історичних постатей вшановувати як національних героїв – власна справа України, але слід "проявити обережність, або потім не дивуватися наслідкам". Відповідаючи на питання про проблему з регулярними нападами на українців у Польщі, Сікорський сказав, що кроком до пом’якшення напруги мала б бути "більша обережність" України у тому, які постаті вшановувати як національних героїв. "Звісно, кожна країна сама вирішує, хто є її героями. Але "скажіть мені, хто ваші герої, і я скажу вам, хто ви".
У вас в Україні є чимало справжніх героїв, як-то, герої вашого опору проти російської агресії. Тож будьте обережні, обираючи героїв з минулого. Бо у деяких із них, скажімо так, неоднозначна репутація.
А нам не потрібні нові історичні суперечки", – сказав він. На ремарку журналіста про те, що Україна не висувала претензій до Польщі через вшанування Пілсудського, Дмовського, Армії Крайової тощо, Сікорський зазначив, що у Польщі, звісно, є суперечливі герої – як і у багатьох країн світу. "Нещодавно мені вручили колекцію медалей із Монголії, викарбуваних до 800-річчя Чингісхана. Погодьтеся, це суперечлива постать як у Польщі, так і в Україні.
Так, кожна країна має свої історичні наративи. Але не забувайте: ці наративи оцінюватимуть також інші", – сказав він. Міністра спитали, чи він веде до того, що Київ має переглянути рішення парламенту про Пантеон героїв. "Я кажу про те, що більшість країн мають таку інституцію, але слід бути обережними з тим, кого туди включати.
Бо це викличе реакцію за кордоном. І якщо ви включите туди людей, які заплямували свою репутацію воєнними злочинами – то потім не дивуйтеся", – сказав Сікорський. Очільник МЗС Польщі зазначив, що "політикам обох країн слід діяти відповідальніше, і не використовувати проблеми минулого для розпалювання ненависті сьогодні".
Він відзначив, що зараз між Україною та Польщею триває позитивна співпраця щодо пошуку й перепоховання жертв Волинської трагедії, і це – саме те, що потрібно для залагодження історичних суперечок, від яких виграє лише Росія. "У сусідів завжди є важкі сторінки в історії. Питання в тому, як з ними поводитися. Я вважаю, що роль політиків полягає в тому, щоб не допустити повторення тих трагічних подій…
Примирення зазвичай потрібно колишнім ворогам. Але якщо Німеччина та Франція змогли розпочати європейську інтеграцію за п’ять років після Другої світової війни, під час якої вони вбивали одне одного, – то й ми зараз зможемо", – додав він.
