Латвія розраховує отримати близько €7 млрд додаткового фінансування Євросоюзу для компенсації економічних та інфраструктурних наслідків війни Росії проти України. Рига має намір домагатися виділення коштів у рамках наступного довгострокового бюджету ЄС, розрахованого на 2028–2034 роки. Про це повідомляє Politico з посиланням на позицію уряду прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулберґса.
Йдеться не про вже узгоджену виплату: €7 млрд — запит Риги, який належить обговорювати з Єврокомісією та іншими державами ЄС. Латвійська влада вважає, що країни на східному кордоні Євросоюзу несуть непропорційно великі витрати через російське вторгнення в Україну. Окрім різкого зростання затрат на оборону та охорону кордону, вони зіткнулися зі скороченням торгівлі з Росією та Білоруссю, падінням вантажного транзиту, зниженням інвестиційної привабливості прикордонних територій і необхідністю перебудовувати транспортну та енергетичну інфраструктуру.
Уряд Латвії домагається, щоб ці особливості окремо враховувалися під час розподілу грошей з бюджету ЄС. Серед пріоритетів Риги — безпека й оборона, підтримка східних регіонів, стратегічні інфраструктурні проєкти та компенсація соціально-економічних наслідків зміни геополітичної ситуації. Офіційна позиція Латвії передбачає додаткове фінансування держав і регіонів на східному кордоні ЄС.
Особливу увагу влада приділяє Латгалії та іншим територіям біля кордону з Росією та Білоруссю. Латвія побоюється подальшого відтоку населення та бізнесу з цих районів. Уряд раніше заявляв, що збереження шкіл, медичних послуг, житла, робочих місць та економічної активності в прикордонні є не лише соціальним, а й стратегічним завданням: знелюднення східних регіонів послаблює стійкість зовнішнього кордону ЄС.
Війна також прискорила фактичний розрив колишніх економічних зв'язків зі східними сусідами. Єврокомісія в лютому визнала, що держави на східному кордоні ЄС зіткнулися зі слабшим економічним зростанням, підвищеною інфляцією, скороченням інвестицій, туризму та вантажних перевезень. До повномасштабного вторгнення Росії понад 40% латвійського експорту перероблених продуктів харчування припадало на російський ринок.
У найбільш постраждалих східних країнах ЄС залізничні вантажоперевезення скоротилися на 75–80%. Паралельно Латвія різко збільшила витрати на безпеку. У 2026 році оборонні видатки країни мають наблизитися до 5% ВВП.
Додаткові кошти спрямовуються на військову інфраструктуру, зміцнення кордону, протидію безпілотникам та іншим гібридним загрозам, цивільну оборону і розвиток оборонної промисловості. Єврокомісія вже визнала особливе становище східних регіонів і розробила окрему стратегію для територій, що межують з Росією, Білоруссю та Україною. У Брюсселі вважають, що ці регіони потребують інвестицій у транспорт, енергетику, військову мобільність, безпеку, робочі місця та стійкість економіки.
Однак окремого великого компенсаційного фонду, який повністю покривав би такі витрати, поки немає. Тому основні переговори переміщуються до формування бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Латвія разом з іншими країнами східного флангу домагається, щоб близькість до Росії та Білорусі стала окремим фактором під час розподілу європейських коштів.
Рига наполягає, що витрати на зміцнення її кордону водночас є інвестиціями в безпеку всього Євросоюзу. За матеріалами: Politico, МЗС Латвії, Європейська комісія
