Поки світ відзначає Різдво, українські воїни на передовій не мають часу на святкування. Вони захищають країну від російської агресії й, хоч і неохоче, розмірковують про те, чи зможе новий президент США Дональд Трамп допомогти завершити війну, яку розв'язала росія.
Моральний стан бійців
Ніхто не відчуває, що це кінець, – каже Кирило, заступник командира батальйону 33-ї механізованої бригади. – Моральний дух падає дедалі нижче. Стає все важче.
І ці його слова важко не зрозуміти: це вже треті зимові свята, які Україна зустрічає в умовах повномасштабної війни.
Надії та сумніви щодо Трампа
Обіцянки Трампа вести переговори з росією дають надію, але водночас викликають сумніви.
Чи не означатиме це нових поступок агресору? – замислюються українські військові.
Відомо, що Трамп вже закликав європейські країни збільшити підтримку України. Проте він також натякає, що американська допомога може зменшитися.
Перемир’я: бажання та реальність
Коли бійців запитали, чи вірять вони в можливість припинення вогню у 2025 році, більшість відповіла, що вітають перемир’я. Але, чесно кажучи, вони не думають, що це станеться скоро. Зрештою, російський диктатор путін навряд чи захоче йти на компроміс, особливо поки його війська продовжують захоплювати нові території.
Якщо й буде угода, то це означатиме, що москва збереже контроль над частиною нашої землі. А це більше ніж 20% України, – каже один із військових.
Проблеми з ресурсами та підтримкою
Не менше занепокоєння викликає питання ресурсів. 26-річний Олександр, наприклад, відкрито говорить про свої страхи:
А що, як нас просто залишать? Підтримка зупиниться, і нам не буде з чого стріляти. Це страшно.
Кадрова криза
Крім дефіциту зброї, не вистачає й людей. У 33-й бригаді на багатьох ключових посадах, як-от водій бронетранспортера, є лише один боєць на весь батальйон. Це створює проблеми з логістикою, наприклад, для безпечного перевезення військових.
Виснаження захисників
А піхота в нас взагалі є? У нас кілька хлопців, і їм уже за п’ятдесят. Що вони можуть зробити? – з гіркотою зазначає Денис, оператор дрона.
Фелікс, якому 39 років, відповідає за забезпечення бригади всім необхідним. Він каже, що люди на межі виснаження:
Так далі тривати не може. Ми відступаємо, а вони йдуть уперед. Про яку перемогу може йтися? Якщо наші керівники не можуть зупинити це, можливо, пан Трамп допоможе.
Надія на перемир’я
Дехто все ж таки сподівається на краще. Капелан Микола Багіров, наприклад, вірить, що припинення вогню може статися до Великодня.
Без надії жити неможливо, – додає він.
Реальність війни: ще далеко до кінця
Олегу 48 років, і він проводить Різдво в медичному пункті, оговтуючись від серйозного поранення хребта. Але навіть він, попри все, дивиться на ситуацію без ілюзій:
Це не закінчиться скоро. росіяни не зупиняться. Вони не хочуть жити в мирі.
Джерело: 5692.com.ua
