Журналісти з'ясували, що останніми роками постачання зброї з Євросоюзу, США та Туреччини до країн, що межують з Росією, суттєво зросли. Йдеться про Вірменію, Грузію, Казахстан, Киргизстан і Узбекистан. Із цих держав, ймовірно, зброя реекспортується до РФ.
Як приклад, експорт гвинтівок і рушниць з Італії до Вірменії за чотири роки зріс у 30 разів — із 68 одиниць у 2019 році до 1862 у 2023-му. Киргизстан, який у 2020−2021 роках не купував італійської зброї, у 2022 році імпортував 882 гвинтівки, а у 2023-му — вже 4434. Грузія за цей же період збільшила імпорт турецьких гвинтівок із 8426 одиниць у 2019 році до 18 843 у 2023-му.
Як пише The Insider, Росія активно закуповує снайперські гвинтівки бренду Beretta. Хоча в червні 2024 року офіційного російського імпортера продукції компанії було внесено до санкційного списку США, сам холдинг Beretta, зареєстрований у Люксембурзі, залишається основним власником російської компанії.
Як зазначає видання, багато російських військових снайперів віддають перевагу західній зброї та боєприпасам, ігноруючи російські аналоги. Це підтверджують результати спортивних змагань військових снайперів, які у вересні відбулися в окупованому Криму. Лише 7 із 36 учасників використовували гвинтівки російського виробництва, а російські набої застосовували лише четверо.
Чому Міністерство оборони Росії не обмежується використанням вітчизняної зброї? Причина полягає в значних недоліках російських снайперських гвинтівок у порівнянні із західними. Вони мають суттєво меншу дальність стрільби, а продукція російських приватних виробників досягла цінового рівня американських та європейських аналогів. До того ж у військах відчувається брак снайперської зброї.
10 грудня у Головному управлінні розвідки МОУ повідомили, що у російських безпілотниках FPV Молния та аналогах Орлана Феникс виявили електронні компоненти іноземного виробництва, зокрема з Китаю, Швейцарії, США та Нідерландів.
Раніше Головне управління розвідки повідомляло про іноземні компоненти у російських дронах Гербера і Пародия.
